розлучити
Смотреть что такое "розлучити" в других словарях:
розлучити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
разлука — разлучить, укр. розлучити, блр. разлучыць, др. русск. розлучити, ст. слав. разлѫчити χωρίζειν (Остром., Клоц., Супр.), сербохорв. лучити, лу̑чи̑м отделять , словен. razlȯčiti, чеш. rozloučiti, слвц. rоzlučit᾽, польск. rozɫączyc. См. лучить … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
відсуджувати — ую, уєш, недок., відсуди/ти, уджу/, у/диш, док., перех. 1) від кого. Відбирати через суд матеріальні цінності тощо. 2) тільки док., розм. Порадами чи обмовами, наклепами розлучити … Український тлумачний словник
повідривати — I а/ю, а/єш, док., перех. 1) Відірвати все чи багато чого небудь, скрізь або в багатьох місцях. 2) перен. Розлучити з ким , чим небудь усіх чи багатьох. II а/ю, а/єш, док., перех. Відрити все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
розгудити — джу, диш, док., розгу/джувати, ую, уєш, недок., перех., розм., заст. Знеславивши кого небудь, розлучити … Український тлумачний словник
розженити — женю/, же/ниш, док., перех., розм. Розлучити з дружиною; розірвати чийсь шлюб … Український тлумачний словник
розлучений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розлучити. || розлу/чено, безос. присудк. сл. 2) у знач. ім. розлу/чений, ного, ч.; розлучена, ної, ж. Той (та), що розірвав (розірвала) шлюб … Український тлумачний словник
вилучати — I = вилучити (про свійських тварин виділяти зі стада), відокремлювати, відокремити, розлучати, розлучити II ▶ див. викреслювати, відбирати I, 1) … Словник синонімів української мови
повідривати — 1 дієслово доконаного виду відірвати все або багато чогось в багатьох місцях; розлучити всіх або багатьох повідривати 2 дієслово доконаного виду відрити все або багато чогось … Орфографічний словник української мови
поодривати — 1 дієслово доконаного виду відірвати все або багато чогось в багатьох місцях; розлучити всіх або багатьох поодривати 2 дієслово доконаного виду відрити все або багато чогось … Орфографічний словник української мови